Матіос через суд узаконив закриття декларацій військових прокурорів

Верховний суд України сьогодні узаконив закриття від громадськості декларацій військових прокурорів. Усупереч численним позовам щодо незаконності і необґрунтованості цього кроку.

Постанову у справі № 826/6985/17 суд виніс ще 6 грудня у судовому засіданні за результатами розгляду касаційної скарги Центру протидії корупції.

Однак про відповідне рішення активісти Центру дізналися лише 15 грудня, коли отримали його поштою. При цьому на суд представників ЦПК не запрошували, а Верховний суд під головуванням судді Білоуса О.В. залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій та дозволив приховування декларацій військових прокурорів.

Декларації зникли із публічного доступу у зв’язку із постановою про застосування заходів спеціальної безпеки у вигляді забезпечення конфіденційності даних низки посадових осіб військової прокуратури, прийнятою 31 березня 2017 головним  військовим прокурором Анатолієм Матіосом.

Суть заходів безпеки, які слухняно виконало НАЗК,  полягала у закритті від публічного доступу до декларацій окремих прокурорів. Серед них, зокрема, заступники Головного військового прокурора Віктор Король і Дмитро Борзих, начальник слідчого відділу Головної військової прокуратури ГПУ Сергій Личик та Військовий прокурор Маріупольського гарнізону Олег Улановський.

Таким чином засекретили вже опубліковані декларації прокурорів за 2016 рік, а також унеможливили їх оприлюднення у майбутньому. Тому ми не побачили декларацій за 2017 рік і повідомлення про суттєві зміни у майновому стані прокурорів.

Генеральна прокуратура України пояснює необхідність вилучення декларацій тим, що під час розслідування фактів ведення Збройними силами Російської Федерації агресивної війни проти України, було отримано інформацію про існування реальної загрози життю та здоров’ю військових прокурорів, що здійснюють ці розслідування.

Разом з тим, у ЦПК переконані, що майнові декларації прокурорів не містять жодної інформації, розголошення якої може загрожувати їхній безпеці, оскільки:

  • персональні дані не публікуються в Реєстрі, як і дані про місце проживання та місце знаходження майна;
  • посади та імена прокурорів і так є публічними – ними, наприклад, рясніють судові ухвали, а також вони представляють державне обвинувачення в публічних судових процесах;
  • до моменту ухвалення постанови всі декларації за 2016 рік уже були в публічному доступі; будь-хто міг їх скопіювати або завантажити масив даних НАЗК.

“Натомість, приховування декларацій на фоні численних журналістських розслідувань про невідповідність способу життя прокурорів статкам становить форму цензури держави на інформацію про майновий стан прокурорів”, — коментує юрист Центру протидії корупції Олена Щербан. “Ми уже готуємо відповідну заяву до Європейського суду з прав людини. У процесі нам навіть не надали змоги ознайомитися із повним текстом постанови прокурора Матіоса”.

Яскравим прикладом того, які статки можуть приховувати за закритими деклараціями підлеглі Матіоса, є скандальний колишній військовий прокурор Костянтин Кулик, який без наявності на це доходів зміг придбати елітну нерухомість та авто.

Після закриття декларацій прокурорів Матіос виступав на засіданні антикорупційного комітету Ради та разом із НАЗК розробляв зміни до закону, які б мали легітимізувати його постанову та дії НАЗК щодо приховання декларацій з публічного доступу. Нагадаємо, що наразі у НАЗК відсутні повноваження щодо обмеження публічного доступу до Реєстру декларацій.

Цікаво, що наприкінці жовтня Верховний суд повернув на новий розгляд справу за позовом ЦПК до СБУ та НАЗК щодо засекречення декларацій керівництва СБУ.

Після двох років судів, суд визнав, що попередні інстанції, які відмовляли ЦПК діяли з порушеннями, проте колегія суддів Верховного суду не захотіла самостійно виносити рішення та повернула справу назад у першу інстанцію.